Історична довідка с.Заріччя

Заріччя розташоване на південний захід від м. Володимира-Волинського. Відстань від центру с. Заріччя до райцентру становить 1 км., 79 км. до обласного центру - м. Луцька. Село знаходиться між двома містами обласного значення – Володимиром-Волинським та Нововолинськом, а також між Зимнівською та Устилузькою об’єднаними територіальними громадами.

На 01.01.2018 у с. Заріччя 548 садиб, проживає 1771чоловік. Площа населеного пункту складає 501,47га

Село Заріччя є центром Зарічанської ОТГ.

Перші спогади с.Заріччя переплітаються з історією м.Володимира-Волинського .

Родючі землі, які знаходились за річкою, вабили жителів міста. Вони використовували човни, щоб переправлятись, займались сільським господарством, згодом - скотарством. І отримали назву - «зарэчянци». Спогади про них були зафіксовані при зборі данини в середині Хст. Отже, назва села пов’язана ще й з географічним положенням – «за річкою».

На околиці села Заріччя знайдено поховання доби бронзи (ІІ - І тис.до н.е.). Перед мостом на пагорбі, існувало ранньослов’янське поселення, на розкопках якого зібрано фрагменти ліпного посуду.

Річка Луга була великою і повноводою, по ній ходили кораблі. На кінці вулиці Лобачинської, біля «панського саду» причалювали різні судна, а місцеві майстри при потребі ремонтували їм «лоби», тобто передні частини. Звідки і пішла назва села (на сьогодні вулиця) Лобачин. Навпроти було урочище Білі Береги. У ХVI- ХVIІІст. відбувся значний розвиток поселення . З’явились цегельня, вапнярня, шинок, водяний млин, гребля, ряд будинків. Гребля і міст були єдиним комунікаційним шляхом, який сполучав місто з близькими південно-західними селами. У Волинському обласному архіві знайшли інформацію про млин: «Водяний млин на початку ХІХст. Належав великому землевласнику О.Чацькому. Млин мав досить велику потужність».

Історичні пам’ятки: пам’ятний знак на честь секретаря с/р Стемпковського А.Ф.